Перше, що я відчув, коли зійшов з автобуса, — це солоний запах Чорного моря та звук хвиль під лагідним весняним вітром. Я приєднався до більшої групи, і від самого початку все здавалося дуже спокійним. Доступ до пляжу із вже встановленими шезлонгами та парасольками був великою перевагою, тож ми просто залишили речі й одразу пішли у воду. Моїм улюбленим моментом було сидіти з кавою на виніс і сіми́том, спостерігаючи, як місцеві граються зі своїми дітьми біля берега. Наш гід ділився короткими історіями про старе рибальське містечко — не як на лекції, а радше ніби розмовляв із другом. Єдиним недоліком було те, що нам довелося трохи почекати, поки басейн звільниться, коли одночасно прийшло багато людей, але це не було великою проблемою. Для простого дня подалі від шуму Стамбула це було саме те, що мені потрібно.